Проаналізовано результати більш двохсот експериментів щодо виявлення підводних об'єктів у водяному потоці. Робиться висновок про різноманітні умови поширення звукових хвиль уздовж і поперек водяного потоку.

Розглянуто новаторський спосіб документування інформації про профілі швидкості звуку, її збереження та відтворення. Запропоновано лінгвістичну формулу, що включає вид і параметри фонового профілю швидкості звуку і неоднорідності швидкості звуку, що спотворює фон.

В статье рассмотрены результаты инструментальных исследований свойств реверберации в Черном море. Получены качественные зависимости продолжительности объемной реверберации от параметров черноморского подводного звукового канала (ширины, перепада скорости звука, величины стратификационных неоднородностей). Показаны изменение интенсивности поверхностной реверберации в дальней зоне акустической освещенности и влияние донной реверберации на обнаружение подводных объектов.

Рассмотрены развитие операционных систем и универсальность комплектации персонального компьютера, управление устройствами с помощью драйверов, физический и логический уровни применения команд, задачи и функции интерфейса. Описаны эволюция языков программирования, изменения в методологии создания программ, особенности вычисления бесконечных сумм, стандартные приемы работы с векторами и матрицами, операции над символами, средства работы с адресами, ссылочные переменные. Раскрыты способы кодирования графической информации.

Приведено толкование более 3 800 англо- и русскоязычных терминов из смежных областей знаний: общей информатики (computer science), отдельных разделов математики и вычислительной геометрии, компьютерной графики, сетевых, Веб- и Интернет-технологий, языков программирования, искусственного интеллекта, баз данных. Раскрыта сущность таких понятий, как эккаунт, терминальное оборудование, язык разметки для шаблонов документов, алгоритмы маршрутизации, объектно-ориентированный язык программирования.

Наведено результати експериментів у Чорному морі з дослідження властивостей реверберації. Розглянуто залежності її енергетичних характеристик від параметрів підводного звукового каналу, стану водної поверхні та рельєфу морського дна.

Проанализирован информационный процесс как среда защиты информации (ЗИ). Рассмотрены этапы построения графово-матричной модели защищенного информационного процесса. Освещены общие вопросы и задачи ЗИ, системы ЗИ и общеметодологические особенности её построения. Раскрыты основы исследования жизненного цикла систем ЗИ, методология проектирования систем технической ЗИ, последовательность и общее содержание проектирования индивидуальных систем ЗИ. Описаны модели систем и процессов ЗИ, методы моделирования систем ЗИ, определены показатели качества модели ЗИ.

Рассмотрены структурные элементы подсистемы мониторинга, обеспечивающие обнаружение эмульгированных нефтяных объемных загрязнений в период их скрытого перемещения в водной толще и принятия своевременных мер для недопущения поражения рекреационного побережья.

Розглянуто основні підходи до проблеми розрахунку дальності акустичних засобів, що забезпечують прийом акустичних сигналів з відкритих площадок.

Запропоновано математичну модель зменшення швидкості звуку сторонньою домішкою у водному середовищі, використовуваному для трансляції мовної інформації, що знімається.

Систематизированы данные об акустических методах контроля состояния водной среды. Показано, что они могут быть трех видов: активными, пассивными и методом измерения скорости распространения звука.

Предложено 6 направлений развития методов управления экологической безопасностью прибрежных морских вод с позиций системного подхода, в основу которого положено два доминирующих фактора: опасность нефтяных загрязнений и захоронений отравляющих веществ на морском дне.

Предложена обобщенная модель переноса антропогенной примеси, в которой представление о границах загрязнения определяется географическими координатами реперных точек, выбранных по его периметру.

У статті розглянуто зміни структури швидкості звуку, викликані прісноводним стоком і перетіканням солоних вод, результати полігонних зйомок швидкості звуку в шельфових районах Чорного моря, в різні кліматичні сезони, сформульовано "ефект рупора", проаналізовано конфігурацію та параметри акустичних полів. Запропоновано емпіричну залежність для розрахунку послаблення інтенсивності акустичної енергії шаром стрибка швидкості звуку. Зроблено висновок про різні умови поширення звукових хвиль вздовж і поперек водяного потоку.

Обгрунтовано результати дослідження структури швидкості звуку в одному з районів звалу глибин Чорного моря та розглянуто особливості формування акустичних полів цього району на основі променевих моделей та експериментів з виявляння підводних об'єктів у морі.

Розглянуто впливи зустрічних течій (прибережного апвелінгу) на утворення аномалій швидкості звуку та їх дії на конфігурацію акустичних полів. Показано теоретично та підтверджено експериментально, що залежно від орієнтації акустичних трас можливі три види спотворень зон акустичної освітленості.

Наведено результати досліджень впливу внутрішніх хвиль на структуру швидкості звуку Чорного моря та конфігурацію акустичних полів. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що внутрішні хвилі викликають пульсації акустичних полів у діяльному шарі чорноморських вод, чим ускладнюють розв'язання прикладних задач акустичного моніторингу.

Розглянуто результати полігонних зйомок швидкості звуку у шельфових районах Чорного моря за умов різних кліматичних сезонів. Проаналізовано параметри акустичних полів з використанням методів променевої теорії, наведено результати виконаних у морі експериментів щодо виявлення різноманітних підводних об'єктів, розташованих на морському дні. Визначено, що постійні течії у шельфових районах викликають утворення аномалій швидкості звуку біля дна у вигляді несиметричних вузьких хвилепроводів, використання акустичних властивостей яких дозволяє значно збільшити дальність виявлення об'єктів, розташованих на морському дні.

Розглянуто застосування гідроакустичних засобів з метою виявлення льодоходу та контролю за льодовою обстановкою в проливних зонах. Аналіз одержаних експериментальних даних дозволив виділити етапи еволюції льодового покрову акваторії, які породжують специфічні фонові акустичні сигнали. Показано, що знання їх характерних особливостей дозволяє ефективно відслідковувати та прогнозувати льодову обстановку за допомогою гідроакустичних методів.

Показано, что эффективность съема речевой информации в особых условиях, определяемых конкретными физико-географическими факторами, в состав которых входят вертикальное распределение скорости звука, рельеф местности, характер подстилающей поверхности и др., описывается интегральными уравнениями Радона.